Обгрунтування математичної проблеми

Обгрунтування методичної проблеми

Тема: «Розв'язування задач як спосіб формування математичних компетентностей школярів у навчальному процесі».

Згідно з "Програмою для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. Математика. 5-12класи", видавництво "Перун", Київ, 2005 року, навчання математики в основній школі передбачає передусім формування предметної математичної компетентності, сутнісний опис якої подано у розділі “Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів” цієї програми.

Математичні знання і вміння розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра, забезпечення його математичної грамотності як здатності розуміти роль математики в світі, в якому він живе, висловлювати обґрунтовані математичні судження і використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб.

Формування зазначених компетентностей підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти, що здійснюється на всіх ступенях школи. До них належать:

формування ставлення учнів до математики як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишнього світу;
забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;
формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;
розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;
формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та імовірнісної інформації.

Актуальність теми

Математичні компетентності – важлива складова для формування ключових компетентностей учнів

Математичнакомпетентність— цеспроможністьособистостібачити та застосовувати математику в реальному житті, розумітизміст і метод математичногомоделювання, будуватиматематичну модель, досліджуватиїї методами математики, інтерпретуватиотриманірезультати, оцінюватипохибкуобчислень.Недостат

У методиці математики проблему формування компетентностей розглянуто у роботах С.А.Ракова. Наголошуючи, що математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей учнів і користуючись гаслом: «Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення», він виділяє такі предметно-галузеві математичні компетентності:

1) процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові математичні задачі;

2) логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень;

3) технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами;

4) дослідницька компетентність – володіння методами дослідження соціально та індивідуально значущих задач математичними методами;

5) методологічнакомпетентність— умінняоцінюватидоцільністьвикористанняматематичнихметодів для розв'язуванняпрактичних та прикладних задач.

Формувати математичну компетентність в учнів С.А. Раков пропонує шляхом зосередження уваги на формуванні в учнів процедурної, логічної та технологічної компетентності у курсі алгебри та геометрії, що вимагає вдосконалювати існуючу методику навчання цим предметам, а саме:

o вибір учителем завдань , які передбачають для учнів самостійний пошук розв'язку;

o надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач;

o розв’язування задач різними способами та визначення раціонального шляху розв'язування;

o надання учням можливості виявлення ініціативи та ін.